сторінка психолога

 

 

Сторінка практичного психолога

Практичний психолог Грабчак Вікторія Валеріївна

 

 "ТИ ЯК?"   Всеукраїнська програма ментального здоров'я  

Кожна людина народжується зі здатністю протистояти стресу. Але в наш час цей запас стійкості швидко виснажується через війну та невизначеність. А нам усе ще треба дбати про близьких та працювати на перемогу. 

"Ти як?" допоможе знаходити в собі сили щодня, навчитися піклуватися про себе, опановувати стрес, тривогу, гнів тощо.

  Переходьте  за  посиланням:     

 https://howareu.com/#techniques 

https://www.howareu.com/?fbclid=IwAR0PJOYgPLd_sN

sOegqhCEaNisVOD1eApPyxhPMNBgi6Av6b1F1f9YK2e8 

Маршрути послуг з ментального здоров'я в Жмеринській громаді:

 https://drive.google.com/file/d/1e5j176QvIcJ6Ppoqi_aYyhnu_NrK4o0g/view?usp=drive_link

 

10 причин частіше обійматися:

1.     Обійми викликають почуття довіри й безпеки. Це допомагає відчувати себе впевненіше та відкритіше.

2.     Обійми здатні підвищувати рівень гормону окситоцину, який допомагає позбутися відчуття самотності й гніву.

3.     Тривалі обійми сприяють виділенню гормону щастя – серотоніну. Саме завдяки йому у людини піднімається настрій і з'являється відчуття щастя.

4.     Обійми зміцнюють імунну систему.

5.     Обійми здатні підвищувати самооцінку. Коли наші рідні обіймають нас, то виявляють не тільки свою любов, але й показують, що ми – особливі.

6.     Завдяки обіймам розслабляються м'язи, знімається напруга і стрес, а також – вгамовується біль.

7.     Обійми позитивно впливають на нервову систему, заспокоюючи її й покращуючи емоційний стан людини.

8.     Обійми навчають нас дарувати й приймати, адже в будь-якому з цих випадків ви будете почуватися краще.

9.     Дія обіймів схожа на медитацію і сміх. Вони навчають нас відпускати погане і насолоджуватися моментом; допомагають об'єднати серце, почуття і дихання.

10.                       Енергія, якою між собою обмінюються люди, обіймаючи один одного, – це внесок в їхні відносини. Вона спонукає до співчуття та розуміння один одного.

Флешмоб "Обіймашки"  

https://drive.google.com/file/d/1uOBX0xt5ISO58Tz85U2COapqt7hP47R_/view?usp=sharing 

 

 

У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності (16 листопада) та з метою формування в дітей загальнолюдських, моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та навчання дітей бути толерантними по відношенню до однолітків та дорослих в дошкільному закладі проведено заняття з дітьми старших груп "Толерантність-що це." На заняття до діток приходив терапевтичний їжачок , який розповів свою історію, як він довго не міг знайти друзів. Через його колючки він не міг повноцінно гратися з іншими , але справжні друзі знайшли вихід. Обговорили з дітками чи є в нашому оточенні , такі особливі дітки і як ми можемо з ними погратися, якщо у них немає ручки або ніжки. А також малювали кульки нашого настрою.

Відео https://drive.google.com/file/d/1QIKCIkW-vzb_NaXRMpB2Wn6IfJfh-T38/view?usp=sharing 

 

 

 

Емоційне напруження. Причини і способи зняття емоційної напруги

Емоційне напруження часто плутають зі стресом, хоча ці поняття варто розділяти. Можна сказати, що емоційна напруга - це причина, а от стан стресу - наслідок. Крім того, стресом називають реакцію організму як на психологічні, так і фізичні перевантаження. 

Емоції, безперечно, прикрашають наше життя, роблять  більш повним. Радість, любов, подив, вдячність - все це емоції, які ми відчуваємо постійно. І якщо позитивними емоціями ми охоче ділимося, то негатив дуже часто тримаємо в собі.

Добре, якщо людина вміє час від часу вихлюпувати свої емоції. Хтось йде до психолога, щоб розповісти про свої труднощі, про те, що «накипіло». Хтось ділиться своїми проблемами, страхами і образами з друзями і коханими. 

Причини емоційної напруги

Причина емоційного напруження одна - невміння вихлюпувати негативні емоції, позбавлятися від них. Вони накопичуються, і поступово у людини можуть розвинутися різні невротичні розлади - від легкої депресії до серйозного психічного захворювання. Страждає і фізичне здоров'я. Ні для кого не секрет, що постійний психологічний стрес негативно впливає на роботу всього організму. Чому, коли людина сильно переживає за щось, кажуть «серце рветься на частини»? Бо під час сильного стресу навантаження на цей орган справді колосальна. До чого може призвести довгострокове емоційне напруження, нескладно здогадатися.

Звичайно, крім внутрішніх причин є й зовнішні. Це так звані стресові фактори - ситуації, які викликають у нас негативні емоції. Це може бути нелюбима робота, проблеми в родині, нездійснені мрії і багато іншого. І якщо боротися з внутрішніми проявами можна, то зовнішні фактори змінити досить складно.

Як запобігти емоційному напруженню

Відчути стан емоційної напруги дуже просто. У таких випадках люди кажуть «мені важко» або «мені погано». Якщо Ви відчуваєте себе саме так, значить настав час зняти напругу. Але що робити, щоб воно і зовсім не виникало? Звичайно, можна позбутися всіх стресових факторів .Але, погодьтеся, нескінченно тікати від проблем не вийде. Завжди є те, що ми можемо змінити. Але в більшості випадків нам доводиться прийняти факти такими, як є. Тому потрібно вчитися запобігати ситуації, коли емоційна напруга наростає і може призвести до невротичних розладів. Щоб уникнути цього, необхідно лише дотримуватися деяких правил - так званої психогігієни.

По-перше, не варто тримати все в собі. Є труднощі, які людина може перенести сама. А є переживання, які можуть призвести до тривалих депресій, викликати серйозні проблеми в стосунках з рідними та колегами на роботі. Найкращий вихід із цього - поділитися своїми переживаннями. Навіть проста розмова на «хвору» тему може полегшити стан. Якщо Ви впевнені в своїх близьких, поділіться з ними. У деяких ситуаціях краще звернутися до психолога. Спеціаліст дозволить Вам не тільки виговоритися, але і дасть рекомендації по виходу зі стану емоційної напруги.

По-друге, не варто намагатися контролювати все навколо, включаючи рідних людей. На жаль, ми часто намагаємося повчати наших близьких, переробляти їх під себе. Саме це і стає причиною багатьох конфліктів. Ми просто не можемо змиритися з думкою про те, що кожна людина індивідуальна, вона живе так, як уміє, як розуміє  життя. Переробляти її - не тільки безглузде, але і жорстоке заняття. Приймайте всіх людей такими, які вони є. Це допоможе Вам зберігати стан спокою.

По-третє, постійно розвивайтеся. Емоційне напруження часто виникає начебто на порожньому місці. Здається, все є - улюблена робота, сім'я, друзі, чого ще бажати? А на серці тяжкість, накопичується роздратування. Іноді людині просто не вистачає розвитку. Потрібно постійно ставити цілі і розвиватися, неважливо, чи це стосується професії, хобі, виховання дітей або навіть банального прибирання в будинку. Нові досягнення допоможуть уникнути комплексу неповноцінності і почуття внутрішньої агресії, неприйняття себе.

Способи боротьби з емоційною напругою

Навіть використовуючи всі правила психогігієни, деколи уникнути емоційного напруження просто неможливо. Ні для кого не секрет, що наш світ сповнений стресу - транспорт, проблеми на роботі, брак грошей і часу. Все це постійно тисне на сучасну людину.  Але і з цим стресом можна боротися. Звичайно, незайвими будуть спроби позбавитися від чинників, що призводять до емоційного напруження. Якщо Ваша робота викликає у Вас почуття стійкої  відрази, варто задуматися - а чи варта вона таких переживань? 

Втім, у більшості випадків достатньо змінити не стресові фактори, а ставлення до них. Такі методи допоможуть Вам зберігати спокій і перебувати в стані гармонії навіть у моменти, коли труднощі оточують Вас з усіх боків.

• Розбийте завдання на частини. Цей метод допомагає, коли здається, що проблему просто неможливо розв'язати. Але якщо розбити її на кілька невеликих частин, виявляється, що все не так страшно, як здавалося спочатку. Головне - не дозволити емоціям захопити Вас, не впадати в істерику. Спробуйте міркувати - що Ви можете зробити в першу чергу, що після цього і т.д.
• Розробіть план дій. Часто емоційна напруга наростає через  те, що відсутній чіткий план дій. Людину мучить невідомість - що і як буде, як підготуватися до можливих ситуацій. Постарайтеся знайти як можна більше інформації про очікувану подію, це Вас заспокоїть і налаштує на конструктивне сприйняття навколишньої дійсності.
• Обміркуйте всі можливі варіанти розвитку подій. Іноді побудувати план просто неможливо через нестачу інформації. Буває і так, що страх провалу паралізує людину і штовхає на необдумані вчинки. Спробуйте розглянути всі варіанти - як Ви вчините в тому чи іншому випадку. Задумайтеся, що буде, якщо Ваша справа дійсно провалиться з тріском? Чи Так це страшно? Найчастіше виявляється, що нерозв'язних ситуацій немає, завжди можна знайти вихід. Розуміння цієї простої речі заспокоює і допомагає зняти напругу.
• Займіться спортом. Більшість людей ніяк не пов'язують свій фізичний стан з емоційним. Між тим, часто депресія буває викликана банальною нестачею ендорфінів - «гормонів щастя». Наш організм виробляє їх сам, під впливом фізичних навантажень. Крім того, спорт допомагає відволіктися на час від сумних думок і зосередитися на роботі тіла.
• Не дозволяйте собі сумувати. Є безліч способів позбутися від негативних думок - від посиденьок в кафе з подругами і до перегляду комедії. Як тільки відчуваєте, що негативні емоції накопичуються, спробуйте замінити їх позитивними.

Всі ці рекомендації допоможуть Вам вибратися з нескінченного кола проблем і стресу, дозволять подивитися на світ з іншого боку. Не дайте емоціям керувати вашим життям. Пам'ятайте, що тільки від Вас залежить, чи буде Ваше життя суцільним святом або низкою невдач.

Автор: Наталія Артанова
inmoment.com.ua/beauty/health/emotional-stress.html   

Техніка  релаксації

   https://drive.google.com/file/d/1lFV8YYM3UgIQuQ2vie3ioWuu9toaVROO/view 

 

Знайомтеся - методика "Лялька як персона"

https://drive.google.com/file/d/11GPU_VlMe0D0Mc8x6ebA8duO1bPxGskl/view?usp=sharing

 

Протидіємо  булінгу 

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування)

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов'язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. 2. На ім'я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування). 3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання. 4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники, батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи. 5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

1.     Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.

2.     Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з'ясовує обставини булінгу.

3.     Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

4.     Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

План протидії булінгу  на 2024-2025 н.р.  https://drive.google.com/file/d/1o-T1Mwwif5U7oA6KnjA7jWNOcUPVr8jf/view?usp=sharing

Що таке булінг? 

 

 2 жовтня Верховна рада України ухвалила закон про протидію булінгу в першому читанні. Це дозволить на законодавчому рівні визначити явище булінгу, шляхи його протидії, а також встановити адміністративну відповідальність за цькування.

Відповідне рішення ВР назрівало вже давно, оскільки булінг для України став справжньою катастрофою. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), минулого року 67% українських дітей віком від 11 до 17 років були жертвами, кривдниками або свідками булінгу.

Крім того, згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Україна входить в першу десятку країн Європи (9 місце з 42 країн) за його поширеністю серед 11-15-річних школярів.

Що таке булінг?

Булінг (від англ. to bull - переслідувати) - це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

• він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б'ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;
• в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;
• він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я;
• може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;
• він може повторюватися багато разів.

Яким буває булінг?

Цькування може мати різні форми:

• Фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).
• Вербальне цькування (обзивання чи глузування).
• Булінг стосунків (relational bullying) - явище соціального вигнання - коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.
• Кібербулінг (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).

Кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

Інтернет додає булінгу таких ознак:

• цілодобове втручання в особисте життя (цькування не має часового чи географічного обмеження); необмеженість аудиторії;
• блискавичність поширення інформації;
• можливість анонімного переслідування.

Усі форми булінгу - фізичний, вербальний, кібер та стосунків - мають тенденцію виникати одночасно.

Чому діти булять?

Діти-агресори не до кінця розуміють, якої шкоди та страждань вони завдають. Булери вважають смішним знущання над слабшою дитиною. Отримуючи схвалення з боку друзів-спостерігачів, вони відчувають себе сильними та «крутими».

Деякі діти булять, тому що самі постраждали від насильства (вдома, в спортивній секції, в іншій школі тощо). В таких випадках вони можуть зганяти свій біль через знущання й приниження слабших за себе.

До того ж, нападаючи на когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні й не можуть контролювати свій гнів. В таких випадках справа нерідко доходить до фізичного насильства.

Хто стає жертвою булінгу?

В групі ризику може опинитися будь-яка дитина, яка вирізняється із загального кола своїх однолітків. Дітей можуть цькувати за:

• зовнішній вигляд (підґрунтям для глузувань може стати занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, національність, фізичні обмеження);
• успішність або неуспішність у навчанні;
• матеріальні можливості;
• особливості характеру.

Крім того, жертвою булінгу може стати той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

Варто зазначити, що сором'язливі та закриті до спілкування діти стають жертвами булінгу в 2 рази частіше.

Всі ці риси не обов'язково, але можуть призводити до цькування (зазвичай у школі чи в соціальних мережах).

До чого призводить булінг?

Особливість цькування в тому, що він негативно впливає на всіх учасників (жертв, агресорів та спостерігачів) та має деструктивні наслідки в їхньому майбутньому житті:

• Жертви втрачають відчуття безпеки, перебувають у стані безпорадності та страху, втрачають повагу до себе та інтерес до навчання. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, може призводити до розладів харчової поведінки (анорексія, булімія) та виникнення суїцидальних думок.
• За даними досліджень у Фінляндії, діти, які стали жертвою переслідувань, у 4 рази більш схильні до суїцидальних настроїв, ніж їхні однолітки, які не були об'єктами булінгу.
• Агресори частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони, мають досвід вживання алкоголю й наркотичних речовин.
• Спостерігачі часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту, схильні до депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Дослідники стверджують, що навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід у психіці дитини.

Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?

Зверніть увагу на дев'ять найпоширеніших ознак:

1. В дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.

2. Боїться ходити до школи або брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт).

3. В дитини з'являються зіпсовані речі.

4. Вона втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися.

5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами (або ж такі ознаки з'являються після спілкування в соціальних мережах).

6. Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття.

7. Має розлади сну або часті погані сни.

8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки.

9. Дитина наносить собі ушкодження.

Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові грошіна кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.

Як запобігати булінгу?

Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, якщо ви стали свідком булінгу:

1. Негайно втручайтеся та зупиняйте насилля - булінг не можна ігнорувати.

2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми.

3. Займіть нейтральну позицію - обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонуйте дітям самостійно вирішити конфлікт.

4. Поясніть, які саме дії є булінгом і чому їх необхідно припинити.

5. Уникайте в спілкуванні слів «жертва» чи «агресор» для запобігання тавруванню й розподілу ролей

6. Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте вжити заходів щодо припинення цькування.

У Європі в складних ситуаціях булінгу застосовують механізм шкільної медіації, коли спеціально підготовлений педагог чи психолог, який не має жодного стосунку до конфлікту, модерує зустрічі між дітьми, їхніми батьками та вчителями. Всі отримують право висловитися, поглянути на ситуацію з різних точок зору.

В Україні поступово теж запроваджують цю практику. В рамках кампанії #CтопБулінгМіністерство юстиції розробило інформаційні матеріали з рекомендаціями для батьків, як діяти, коли їхня дитина постраждала від булінгу або ж сама стала булером.

Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?

Діти зазвичай соромляться говорити про те, що стали жертвами булінгу, й схильні звинувачувати себе. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:

• Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові вислухати й допомогти .
• Запитайте, яка допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися у випадку цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте належного її врегулювання.
• Підтримайте свою дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.
• У випадку, якщо вирішити ситуацію на рівні школи не вдається, повідомте поліцію. Захистіть свою дитину від цькування!

Для батьків дуже важливо вміти попередити або належним чином відреагувати на булінг, з яким стикаються їхні діти. Вони мають бути уважними, спілкуватися та підтримувати своїх дітей.

Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу:

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте мотивацію її поведінки.
• Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
• Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
• Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями й покараннями.
• Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом. Адже агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.

Пам'ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу. Це тривалий процес, який потребує витримки й терпіння.

Як сьогодні в Україні та Європі запобігають булінгу?

Експерти Українського інституту дослідження екстремізму стверджують, що усунути булінг як явище неможливо. Цькування є наслідком загальної системи нерівності людей - майнової, фізичної, етнічної, інтелектуальної та гендерної.

Однак профілактичні заходи дозволяють значно зменшити прояви булінгу. Так, у Скандинавії регулярне проведення програм запобігання булінгу показало трикратне зменшення загальної кількості школярів, залучених в ситуацію цькування (хоча й не призвело до повного його зникнення).

Тому в європейських країнах розробляються цілі системи протидії булінгу. Психологи й соціальні працівники проводять у школах спеціальні тренінги. Вони пояснюють дітям негативні наслідки булінгу, розповідають, як можна захистити жертву. Їх вчать втручатися,а не бути пасивними спостерігачами. Крім того, експерти розігрують різні ситуації, щоб наочно показати, як потрібно зупиняти насильство.

В підлітків і дорослих є можливість подзвонити на гарячу лінію й отримати підтримку спеціалістів. Україна лише розпочинає створювати систему протидії булінгу.

Маємо надію, що в Україні також буде вироблено систему протидії цькуванню серед дітей, а спільна робота міністерств, школи та батьків дозволить суттєво зменшити масштаби булінгу. Зупинимо його разом!

 

(З інтернет джерел)